Перикоронарит стан, який розвивається під час прорізування «вісімки» (зуба мудрості), супроводжується больовим синдромом. Відбувається це коли одиниця прорізується під нахилом, починається зупинка росту під ясенною тканиною та з’являється запалення.

    Перикоронарит — це не лише біль, але й реальна небезпека: під «капюшон» потрапляють залишки їжі, що сприяє швидкому розвитку інфекційного процесу. Результатом відсутності лікування буде видалення зуба мудрості.

    Класифікація, код за МКХ-10, причини

    За Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) перикоронарит класифікується як ратинована або імпактна одиниця. У першому випадку зуб змінює своє положення у ряді при прорізуванні, але перешкода з боку сусідньої одиниці відсутня. У другому — зміна положення «вісімки» безпосередньо пов'язана із зіткненням сусідньою.

    Найчастішою причиною розглянутого стану є неправильне розташування «зуба мудрості» — паралельно лінії росту одиниць ряду, і саме це не дає змогу йому зайняти правильне місце. Друга можлива причина перикоронариту — неповне прорізування (часткове), коли зачаток одиниці знаходиться у кістці.

    Розрізняють декілька видів стану:

• катаральний — починається все з набряку м'яких тканин і їх почервоніння, свербіння та незначного болю, відчуття печіння, посмикування;
• виразковий — поверхня запаленого ясна покривається невеликими виразками з білястим нальотом, можливий некроз тканин;
• гнійний — патологічний процес супроводжується появою серозної, а потім і гнійної рідини, больовий синдром виражений, характеризується «пульсацією», з рота виходить смердючий запах.

    Вищеперераховані види належать до гострого перикоронариту. Якщо лікування відсутнє, то гостра форма доволі швидко трансформується у хронічну. Клінічна картина стає неінтенсивною, проте гнійний вміст продовжує збільшуватися, може утворитися хід, через який гній витікає у ротову порожнину. Хронічний перикоронарит — це періодичні рецидиви, постійна інтоксикація організму, підвищення температури тіла та лихоманка.

    Симптоми перикоронариту зуба мудрості

    Клінічна картина перикоронариту, що вже виник та розвивається:

• періодично виникає гострий біль, для якого характерні «простріли» у скроневу зону та вухо;
  
• проблеми з пережовуванням їжі — турбує біль і дискомфорт через те, що людина не має можливості повністю зімкнути щелепи;
• виражений набряк м'яких тканин у місці проблемного зуба, колір ясен змінюється на червоний, чорний.

    Якщо на етапі появи перерахованих симптомів лікування відсутнє, то стан погіршується, додаються збільшення лімфатичних вузлів (шийних або підщелепних), виділення гною з порожнини (між яснами та зубом), невелике підвищення температури тіла.

    Найчастіше ускладнений перикоронарит з гнійним запаленням виникає при прорізуванні нижніх одиниць, що пов'язано з анатомічними особливостями. Іноді подібне відбувається у дітей у період зміни молочних одиниць на постійні.

    Протокол лікування перикоронариту в МЕДГАРНАТ

    Лікування даного стану завжди хірургічне, і пріоритетним у лікарів є висічення «капюшона», але тільки у тому випадку, якщо 8-ка зростає рівно. Особливості проведення хірургічного втручання:

• пацієнт отримує місцеву анестезію — ін'єкції ставляться безпосередньо у м'які тканини, які оточують проблемну одиницю;
• стоматолог розсікає «капюшон» — видаляє частину ясен, яка «нависає» над одиницею;
• рана, що утворилась, відкриває доступ до порожнини з серозним або гнійним вмістом, тому лікар очищає її та промиває.

    Висічення «капюшона» не єдиний метод лікування перикоронариту. Існує кілька станів, які роблять необхідним видалення 8-го зуба:

• раніше була проведена операція, яка не дала позитивної динаміки, і запалення продовжує прогресувати;
• одиниці не вистачає місця у зубному ряду — це обов’язково провокує викривлення ряду та зміну прикусу;
• «капюшон» наріс над проблемною одиницею повторно — таке трапляється вкрай рідко;
• вже діагностовано карієс, є високий ступінь руйнування, і будь-які лікувальні маніпуляції не мають сенсу.

    Лікарю потрібно зробити видалення ще не прорізаного зуба, і це вважається складною процедурою. Стоматологу треба спочатку провести розтин ясен і витягти одиницю з м'яких тканин, тому після маніпуляції потрібно накладати шви.

    У клініці можуть запропонувати лазерне видалення при діагностованому перикоронариті зуба мудрості, яке має значні переваги:

• ризик вторинного інфікування рани мінімальний;
• ймовірність кровотечі зводиться до нуля;
• період відновлення дуже короткий;
• відразу після проведення процедури біль стає ледь відчутним;
• невеликий перелік протипоказань.

    Незалежно від того, яким чином було проведено хірургічне втручання, лікар дасть рекомендації що необхідно робити пацієнту у реабілітаційний період:

• полоскати ротову порожнину розчином харчової соди — 1 чайна ложка на 150 мл теплої води;
• уникати тиску на прооперовану ділянку — пережовувати їжу зі здорового боку;
• не користуватися зубною щіткою у місці виконання маніпуляції.

    Перикоронарит зуба не передбачає лікування у домашніх умовах, хоча гострі симптоми можуть зникнути після 3-4 днів полоскань і приймання знеболювальних, протизапальних препаратів. Але це не означає, що патологічний процес зупинений — рецидив неминучий. А небезпека для здоров'я при відсутності професійного лікування є — остеомієліт, рухливість зубів у ряду, абсцеси та флегмони, формування кісти й нориці, сепсис. Ці стани потребують оперативного втручання, тривалого відновлення.